Високогірні жителі Українських Карпат

2023–2026

Коли я мандрував Карпатами, мою увагу завжди привертали високогірні жителі Буковинки, Перениза, Чорної Тиси… Висота деяких присілків сягає 1100 метрів. Люди там живуть у дуже суворих умовах! В горах зима лютує до пів року. До того ж, там немає ні магазинів, ні шкіл, ні дитячих садочків. Вони кожен день долають труднощі повсякденної праці і залежать тільки від свого здоровʼя і сили духу. Отож, із поваги до цих людей, які вміють виживати у природі, зʼявилася ідея зняти серію фотографій «Високогірні жителі українських Карпат».

Коли я їх фотографував, то розумів що більше усвідомлюю про їхні плюси, чим вони самі. Наша планета переживає великі зміни. Вона забруднена. Доступу до якісної їжі і води все меншає. Ми стаємо вразливими перед катаклізмами та катастрофами. Людство у небезпеці. Ми не вміємо орієнтуватися у просторі, як ці жителі. Не вміємо добувати їжу, воду. Ми залежні. А в них є далекоглядність. Тому, що насправді, велике мистецтво — розумно жити з природою і виживати з природи, передаючи ці навички дітям.

Здебільшого, я спілкувався з людьми які не мислять себе без свого способу життя. Але, переважно у більшості немає високого розуміння, що вони крокують правильним шляхом. Батьки не до кінця пояснюють дітям у чому їхнє багатство, у чому справжній сенс існування. Тому, тенденція така, що люди залишають ці райони. Молодь іде вчитися у міста, в яких сучасна мішура поглинає їхню ідентичність, відвертає від істинності. Стає вже не модно бути пастухом чи мисливцем. Не модно збирати яфини і гриби. Не модні стають гумові чоботи. Чотири джи ультрашвидко поневолює і най високогірний природній розум. Сумно усвідомлювати, але цей колорит помирає. І поки докорінно все не скінчилось, треба залишити хоча б трішки історії про високогірних жителів Карпат.

Фотографії серії